Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
Тарас |
Андрюха |
Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Как я купил дистиллят ТГК и подрался с полотенцем в ванной
Я расскажу тебе историю, братан, о том, как я попал во все тяжкие и ощутил на себе мощь закладок. В один прекрасный вечер, когда уже начали ширяться слухи о новом зелье, полном дистиллята ТГК, я решил, что пора и мне попробовать это чудо настоящей ширной.
Заказывать в интернете колесико не в моем стиле, поэтому я решил зайти в нашу обожаемую баню, где обычно валяются гашишом заинтересованные личности. Не прошло и пары минут, как я заметил парня, которому несомненно можно доверять. Он обозвал меня "батяней" и спросил, что мне нужно.
"Слышь, батяня, дай мне штуку закладок дистиллята ТГК. Я хочу по-настоящему бахаться сегодня", - сказал я, пытаясь выглядеть более круто.
Парень посмотрел на меня с интересом и достал из своего подкладного кармана дозу этого запретного зелья. Я ощутил, что моя ширная душа загорелась от предвкушения нового опыта.
Услышав цену, я почувствовал, что мои карманы стали шире, но я был решен - я хотел отведать дистиллят ТГК любой ценой.
Сразу же после сделки, я бегом направился в свою квартиру, чтобы приступить к баханию. Я не мог ждать, чтобы эта штука оказалась в моем организме.
Включив свою любимую музыку и схватив пачку закладок, я начал экспериментировать. Закладки включали колесико, которое рассыпалось на руке, словно магический порошок.
"Вот так, детка, вот так!" - прошептал я, пытаясь вдохнуть каждую частичку в себя.
Эффект не заставил себя ждать. Я почувствовал, как вселенная начала ширяться, словно моя сознание растворялось в пространстве. Я был настолько готов грязно бахнуться с этим зельем, что даже не заметил, как время пролетело.
Ощущение было таким, будто я смог подняться над землей и взглянуть на мир с высоты птичьего полета. Мои мысли стали ярче и более абстрактными, словно я взял эйдос на карандаш и начал рисовать прекрасные картины в своей голове.
Однако, как говорят, откуда-то надо платить. Меня разбудил звонок в дверь, а когда я открыл, передо мной стоял мой братан Слава. Он пришел за своим боевым полотенцем, которое он взял в прошлый раз.
"Эй, братишка, где мое полотенце? Я его не видел уже неделю!" - рявкнул Слава.
Схватившись за голову, я попытался вспомнить, где я это полотенце мог оставить. Я ощутил, что в моей голове началась медленная ширность.
"Блин, я реально не помню, где я его мог оставить. Мне нужно найти это полотенце, прежде чем Слава ушатает меня своими кулаками", - подумал я, пропуская через фильтры своей мозговой ширной.
— Ну че, нашел мое полотенце?
— Эээ... нет, братан. Я пока не нашел его, но я обязательно его найду. Не торопись мить меня, Слава, давай кайфанем вместе!
— Ладно, давай пару закладок, а потом найдем полотенце. У тебя неплохой гашиш есть?
— Да, братан, держи это. Это самая ширная шняга, что я когда-либо пробовал. Мы наверняка отдеремся с этим зельем!
|
Слава взял закладки и мы решили расслабиться в ванне, где я ранее хвастался своими последними колесиками. Ванна была полна горячей воды, и мы начали искупаться в облаке пара, пронизанного запахом нашего увлечения.
Нас затянуло настолько сильно, что мы начали кататься в волнующем танце по ванной. Полотенце, которое так и не было найдено, стало нашим соперником, настоящим оппонентом в этой безумной битве.
"Ты готов, Слава? Я на этот раз не отстану, братан! Пусть эта ширная вода оценит все наши удары!"
"Давай, Петрович! Я знаю, что ты отлично бахнулся сегодня, но я не так просто сдамся!"
И тогда началась настоящая ширяться драка. Мы метались по ванной, перекатываясь через края ванной, будто два дикаря, бахающихся в джунглях. Вода шумела вокруг нас, злобно бья по стенам, словно она сама захотела уничтожить нас.
Но мы не останавливались. Мы дрались, кричали и хохотали, все еще бахающиеся от закладок и готовые встретить любые вызовы.
В конце концов, мы вывалились из ванны, и вода залила всю ванную комнату. Мы лежали на полу, истекая потом и смеясь до упаду. Вода, как бы глупо это не звучало, казалась счастливой, будто она тоже почувствовала нашу мощь.
Слава достал из своего кармана очередную закладку и протянул ее мне. Я взял ее, понимая, что чудеса только начинаются.
"Братан, сегодня нам удалось растоптать полотенце, но дистиллят ТГК все еще нас крутит. Давай да потрясем эту грязную ширную вечность!" - закричал я, не сдерживая эмоций.
Мы поднялись с пола и заглянули друг другу в глаза. Мы знали, что настоящий ширной гопник не сдастся. Мы выпили, забывая о всех проблемах, включая пропавшее полотенце. Мы были свободны и бахались, словно никогда не были такими живыми и сильными.
И эта история, братан, только одна из тех, которые происходят в тусклом свете закладок, ширящихся токсикоманов и духа молодежного бунта.